Маркевич Геннадій Ігорович
72304, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь
вул. Мира,1
E-Mail
E-Mail
Телефонмобільний- 067-105-81-86
Телефондомашній -(06192) 4773-13
Google+ Google+




                                                                      


 



 



                                         Відкритий лист

                                                                     

                                                                  Президенту України
                                                                  Гаранту додержання Конституції України, прав і свобод

                                                                  людини і громадянина
                                                                  
                                                                 

                                                                  Маркевича Геннадія Ігоровича, прож. по вул.Миру,1  
                                                                  м. Мелітополя Запорізької обл., Пушнікова Андрія

                                                                  Георгійовича, Омельченка Олександра Миколайовича,

                                                                  Косоногова Віктора Гнатовича та інших, звільнених у

                                                                  запас або у відставку військовослужбовців, перебуваючих

                                                                  у черзі на отримання житла у Мелітопольському

                                                                  міськвиконкомі, які з початку 2005 року не можуть отримати

                                                                  виділені їм і вже навіть закріплені за ними квартири у

                                                                  будинку № 15 по проспекту 50-річчя Перемоги міста через

                                                                  зловживання влади при використанні 5 718 624 грн.цільових

                                                                  бюджетних коштів, виділених на добудову 58 квартир ще

                                                                  у четвертому кварталі 2004 року на виконання Програми

                                                                  забезпечення житлом звільнених військовослужбовців

                                                                  (99-114), що мала діяти до кінця 2014 року, але яку Кабінет

                                                                  Міністрів України Постановою № 704 від 22.06.2011 року

                                                                  скасував, навіть не підбивши підсумки її виконання



                                                          

   З проханням допомогти вирішити проблему ми протягом двох років 15 раз зверталися безпосередньо до Вас. Але, на жаль, досі жодного дієвого кроку для вирішення проблеми не зроблено.
   Справа полягає в тому, що у 2004 році, коли Ви були Прем’єр-міністром, для виконання завдань Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців вперше було виділено з Державного бюджету 100 млн. цільових бюджетних коштів.
Їх отримав Національний координаційний центр адаптації звільнених військовослужбовців, який був центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого направлялася і координувалася Кабінетом Міністрів України.
   За даними ревізій діяльності Національного координаційного центру Головним Контрольно-ревізійним Управлінням, ці кошти були свідомо і організовано викрадені. Тому і до Мелітополя на завершення будівництва квартир цільові бюджетні кошти також не надійшли.
Але 29.04.2005 р. посадовими особами Національного координаційного центру адаптації звільнених у запас або у відставку військовослужбовців, ДП «Укрконверсбуд», ТОВ «ВО «Металресурс» та колишнім головою м.Мелітополя В.Єфименком був складений, підписаний і завірений печатками відповідних установ акт приймання-передачі ніби-то готових квартир, за яким вони передавалися Мелітопольському міськвиконкому для їх подальшого заселення колишніми військовослужбовцями.
   І заступник начальника Контрольно-ревізійного управління в м. Києві К.Чев’юк у листі від 14.05.08. № 26-072-16/3261, і директор Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України В.Ільченко у листі від 03.06.08. № 234/1069 зазначають, що цим актом засвідчений факт передачі готових квартир Мелітопольському міськвиконкому. 
   Згідно листа начальника УДСБЕЗ УМВС України в Запорізькій області від 24.04.2008 року № 5/ кол.-104 , посадовими особами ТОВ «ВО «Металресурс», ДП «Урконверсбуд» та Мелітопольського міськвиконкому також були підписані акти приймання виконаних робіт, які насправді не виконувалися. А згідно п. 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, розрахунки здійснюються саме на підставі актів приймання виконаних робіт. А крім цього ще складений, підписаний тими ж посадовими особами і завірений тими ж печатками тих же установ акт закріплення квартир за нами згідно списку, затвердженого директором Державного департаменту адаптації звільнених у запас або у відставку військовослужбовців МО України.
  Зазначені документи засвідчують конкретну подію, складені належним чином, за формою відповідають вимогам інструкції з діловодства, мають необхідні реквізити, а значить також і відповідну юридичну та фінансову силу. Але, як показав час, складалися ці документи для того, щоби лише прозвітувати про освоєння цільових бюджетних коштів за призначенням.  
  Ми відшукали інформацію про те, що з вересня по грудень 2004 року ДП «Укрконверсбуд» замовило будівництво 943 квартир у різних містах України. І якщо всюди виділені бюджетні кошти були використані так само, як і у нас, то про масштаби оборудки можна лише здогадуватися. А наш випадок є доказом того, що виконувати Програму забезпечення житлом звільнених військовослужбовців ніхто навіть не збирався.
Підтверджує це і повідомлення прес-служби Рахункової палати від 02.08.05. про розгляд Колегією РП Звіту про результати перевірки МО України з питань використання та розпорядження нерухомим майном у 2001-2004 роках. У ньому, зокрема, сказано: «Отримані за актами приймання-передачі квартири не відповідали вимогам Державних будівельних норм, а деякі з них фактично належали іншим юридичним (фізичним) особам.» І це відбувалося у Києві!
  А це означає, що за нами – величезна армія обдурених, обікраних колишніх військовослужбовців яких держава разом із сім’ями кинула напризволяще. Більшість із них, як і ми, через це так і не змогла повноцінно адаптуватися до нових умов життя.
Сім років ми поневіряємося без житла і не можемо забезпечити гідних умов проживання своїм сім’ям, фактично перебуваємо у стані бомжів. Не дивлячись на надані нам Конституцією та чинним законодавством України соціальні та правові гарантії, місцева влада вважає, що після звільнення зі служби ми стали безправним, списаним мотлохом, над яким вона може безкарно знущатися.
Багато з нас проходили службу в інших республіках колишнього СРСР, які після його розпаду стали незалежними державами. А 14.02.1992 р. між державами-учасницями СНД була укладена Угода «Про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей», яку підписала і Україна і яка має статус міжнародного документу.
   Відповідно до положень ст. 2 цієї Угоди, звільнені військовослужбовці мали право вибрати місцем постійного проживання будь-яку із держав, що її підписала. А у відповідності до ст.3 Угоди, нас повинні були забезпечити житлом за вимогами законодавства України, тобто позачергово, бо свого житла ми не мали. Але місцева влада навіть не допомогла нам ані з пропискою, ані з влаштуванням до гуртожитків. І ми вже по 18–20 років поневіряємося без житла.
   Зняти проблему намагалися і через процес банкрутства виконавця робіт ТОВ «ВО «Металресурс», розпочатий у березні 2009 року. Але за нашою ініціативою Господарський суд Запорізької області 16. 06.09. визнав право власності на об’єкт за ДП «Укрконверсбуд». Тобто – за МО України.
   А за договором № 55/12-04 головним розпорядником бюджетних коштів, виділених на добудову квартир для нас було саме ДП «Укрконверсбуд», яке входило до складу Національного координаційного комітету адаптації звільнених військовослужбовців.
   І саме воно видало виконавцю робіт ТОВ «ВО «Металресурс» бюджетні кошти, навіть не уклавши з ним договору застави, тобто не отримавши ніяких гарантій, що кошти будуть використані за призначенням. Очевидно, що ці кошти мали інше призначення і Програмою забезпечення житлом
звільнених військовослужбовців було лише прикрито злочин.
Два недобудованих під’їзди з квартирами для нас кинуті напризволяще, відкрито розграбовуються і не лише доведені до аварійного стану, а на очах перетворюються на руїну посеред міста.
   І це є найкращим доказом ставлення усієї гілки виконавчої влади до державного майна, проблем громадян і держслужбовцями всіх рангів до виконання своїх обов’язків. Ми неодноразово зверталися до М.Азарова з проханням по допомогу. У серпні 2004 року він доручив розглянути питання М.Єжелю, Ф.Ярошенку, В.Маслакову та Б.Петрову. Більшість з них вже звільнена з посад, але за вирішення справи так ніхто і не взявся.  
   Більше того, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.11. № 704 втратила чинність постанова КМУ від 29.01.1999 р. № 114, якою була затверджена Програма забезпечення житлом звільнених військовослужбовців. Тобто – ця Програма ліквідована.Але чому ж не підбиті підсумки її виконання, адже вона мала діяти до кінця 2014 року? 
   Чи Кабінет Міністрів не цікавить, як були використані 100 млн. цільових бюджетних коштів?
Посилаючись на цю постанову, зараз від нас відхрещується Міністерство оборони. Хоча саме Державний департамент адаптації звільнених військовослужбовців, створений у складі Міністерства оборони на базі Національного координаційного центру адаптації звільнених військовослужбовців мав збирати від обласних держаних адміністрацій інформацію про хід фінансування та виконання завдань Програми, створити регіональну базу даних квартирного обліку. Тобто – контролювати, як виконуються завдання Програми. 
   Чи сам факт ліквідації Програми треба сприймати як доказ того, що ані Державний департамент,ані Міністерство оборони в цілому цим не займалися, а віддали все на відкуп органам місцевого самоврядування? А ті,ігноруючи закони, роздавали житло тим, кому це було робити вигідно.
Інакше кажучи, зараз саме Міністерство оборони, до складу якого входять і Державний департамент адаптації звільнених військовослужбовців разом із ДП «Укрконверсбуд», повинне докласти зусиль до завершення будівництва. Адже Програму 99-114 їх посадові особи і розвалили
   Колишній губернатор області Б.Петров буквально забрехався у своїх обіцянках. Але єдине, на що він спромігся, це було створення міжвідомчої комісії, яка 09.02.10. на своєму виїзному засіданні намагалася примусити нас погодитися на вселення у недобудовані квартири у їх теперішньому стані. 
  Ми прямо сказали йому, що він займається вже не знущанням, а знищенням військових пенсіонерів, багато з яких саме через бездіяльність обласної державної адміністрації чекають на житло по 20 і більше років.
  Таку ж саму політику проводить і новий губернатор області О.Пеклушенко.
  Побувавши 02.03.12. вперше у Мелітополі він заявив, що не любить поспішати і запропонував вирішення нашої проблеми перенести на наступний 2013 рік. Як інакше, окрім знущання над нами це можна назвати?
  Ми сподівалися, що під час Вашого перебування у Запоріжжі буде вирішена і наша проблема. Але натомість ще раз переконалися, що від Вас її ретельно приховують.  І взагалі ми не можемо зрозуміти, чому розумні речі, програми та ініціативи, про які Ви говорите як Президент, коли доходять до нас, до громадян України , набувають вигляду абсурду?
Може справа в тому, що чиновникам всіх рангів наші проблеми не цікаві і вони рвуться до влади лише для того, щоби вирішити свої?
  Ми ще раз просимо Вас взяти вирішення нашої проблеми під особистий контроль. Бо сам факт її існування і бездіяльність виконавчої влади не лише суперечать, а ставлять під сумнів виконання всіх проголошених Вами соціальних ініціатив. 

    Колишні військовослужбовці:


Г. Маркевич                                   А. Пушніков                             О. Хаіт

В. Косоногов                                  С.Грищенко                            О. Обиденний

В.Анікін                                           В. Хричов                                В. Ларкін

О. Фанін                                         Ю. Занфіров                            О. Костенко

О.Омельченко                               О. Дранга                                О. Ігнатьєв

В. Воронов                                     М. Кривонос                            О. Петренко

В. Божков                                      С. Олійник                                Е. Мендзелєвський

О. Мінер                                         В. Богданов                             О. Тлустенко

О. Грабіна                                     О. Усатенко                             В. Школовой

І. Пономаренко                             А. Дьомін                                  В. Макаренко

А. Томшин                                      О. Нескорожений                    В. Тельнов

В. Гераськин

 

Скарга Государственный недострой в Мелитополе День Победы в Мелитополе отмечают 58 бездомных офицерских семей Деньги сразу же ушли на сторону-Газета «Индустриальное Запорожье»