Скарга Прем’єр-міністру України-15.09.2011 р.




Копія

                                                                                    Прем’єр-міністру України

                                                                                    Азарову Миколі Яновичу

 

                                                                                    Маркевича Геннадія Ігоровича, прож. по вул.                                                                                       Миру,1 м. Мелітополя, Пушнікова Андрія

                                                                                    Георгійовича, Грищенка Степана Федоровича

                                                                                    та  інших звільнених  у запас або у відставку

                                                                                    військовослужбовців, перебуваючих у черзі                                                                                           на отримання житла у Мелітопольському

                                                                                    міськвиконкомі, які з початку 2005 року не

                                                                                    можуть отримати виділені їм і вже навіть

                                                                                    закріплені за ними квартири у будинку № 15

                                                                                    по проспекту 50-річчя Перемоги міста через

                                                                                    зловживання влади при використанні 5 718                                                                                           624 грн. цільових  бюджетних коштів,                                                                                                   виділених для добудови 58 квартир на                                                                                                   виконання Програми забезпечення житлом                                                                                           звільнених військовослужбовців, затвердженої

                                                                                    постановою Кабінету Міністрів України від                                                                                             29.01.1999 року № 114 , ще у четвертому                                                                                             кварталі 2004 року

 

                                                                    С К А Р Г А

 

   Серед інших розгляд нашої справи Ви доручили і голові Запорізької облдержадміністрації Б.Пет-

рову. Проте ми за час його перебування на цій посаді зверталися до нього по допомогу більше 20 разів, але окрім обіцянок, жодна з яких досі не виконана, так нічого і не отримали.

    Єдиним практичним кроком, який наглядно демонструє відношення облдержадміністрації до проблеми,було створення  міжвідомчої комісії під головуванням головного архітектора області, яку  09.02.10. направили до Мелітополя ніби то для пошуку можливостей завершенн будівництва.

    Ця комісія відверто намагалася одурити і ошукати нас, примусивши погодитися на вселення у недобудову, яка фактично перебуває у аварійному стані.

   Таким чином на нас намагалися перекласти вирішення не лише проблем з добудовою квартир, а й відновлення ніби-то втраченої документації, відведенням земельної ділянки і оформленням потім прав власності на квартири, чого місцева влада нам зробити просто не дала б.

   Тобто нам намагалися влаштувати показове покарання за те, що ми відстоюємо свої права і втручаємося у діяльність влади, не даючи її представникам безкарно цупити державні гроші.

   І намагалися це зробити посадові особи облдержадміністрації, обласного управління Інспекції  державного архітектурно-будівельного контролю, ДП «Укрконверсбуд» та Мелітопольського  мі- ськвиконкому, вважати некомпетентними яких неможливо. Тобто, вони добре знали, що робили.

   Таким чином, це було свідоме, заздалегідь сплановане, злочинне по відношенню до нас зловжи- вання службовим становищем цих посадових осіб, направлене в першу чергу на те, щоби приховати таким чином факт викрадення цільових бюджетних коштів у особливо великих розмірах, а не на забезпечення нас житлом.                                                       

   І як тільки ми оскаржили діяльність комісії  і попросили Б. Петрова притягнути  її членів до від-повідальності, вона одразу ж була розпущена, як така, що виконала  своє завдання.

   І хоча за результатами роботи комісії був складений протокол, яким були визначені першочергові завдання, призначені виконавці, встановлені терміни і навіть друге засідання було призначене на квітень місяць – жодного пункту виконано не було і другого засідання не відбулося.

   Тобто, коли основне завдання виконати не вдалося, подальша діяльність комісії була непотрібна

через те, що вона була лише ширмою для виконання незаконних рішень.

   При чому дії керівництва облдержадміністрації абсолютно співпадають з методами роботи поса-дових осіб Мелітопольського міськвиконкому при створенні цієї проблеми.

   Адже комісія створена О.Старухом 19.01.10., тобто, саме тоді, коли він зрозумів, що йому за нас- наслідки її роботи відповідати вже не доведеться, а з Б. Петрова ще питати буде нічого.

   За такою ж схемою діяло і керівництво Мелітопольського міськвиконкому у 2005 році, коли були

викрадені цільові бюджетні кошти, складені, підписані і завірені печатками відповідних установ

акти приймання-передачі,  закріплення квартир і приймання робіт, які фактично не виконувалися.

Тоді термін перебування В.Єфименка на посаді міського голови також добігав кінця, саме тому він власноруч і підписав ці документи, не створивши державноі приймальної комісії.

   Необгрунтованим було і включення облдержадміністрацією минулого року двох недобудованих під’їздів до переліку об’єктів незавершеного житлового будівництва із ступенем будівельної готов-ності більше 70% для добудови їх за допомогою держави. Тобто, частину коштів у добудову об’єкту мали б вкласти приватні інвестори, які потім частину квартир мали взяти собі, або продати.

   А це означало б, що частина з нас залишилася б навіть без надії на житло.

   І зроблено це було після того, як 16.06.09. господарський суд Запорізької області визнав право власності на об’єкт за ДП «Укрконверсбуд», інакше кажучи – за Міністерством оборони України.

   Тобто, як би ця ініціатива облдержадміністрації щодо майна, розпоряджатися яким вона не мала жодного права, була б втілена в життя, сліди 5,7 млн. цільових бюджетних коштів зникли б невідомо де, а значить і винних у їх викраденні не стало б.

   І спроби облдержадміністрації хоча б зменшити проблему, якщо зняти її з порядку денного шля-

хом перекладання всіх витрат на нас не вдалося, не припиняються.

   Так, С. Лимарчук, у  листі від 02.09.11. № 11-Ко-2584-2к, який можна вважати відповіддю на       Ваше доручення, пише:

   «Власник цього об’єкту із ступенем будівельної готовності 95% ДП «Укрконверсбуд» МО України, так і не спромоглося розпочати роботи щодо завершення будівництва.»

   Тобто, облдержадміністрація тепер визнала, що це не її власність. Але ж як тоді вона визначила, що ступінь будівельної готовності об’єкту становить саме 95% ? Адже ніякої експертизи не проводилося і об’єкт перебуває у аварійному стані, бо через протікання стелі вже треба перекладати стіни щонайменше у двох квартирах 9-го поверху, бо цегла вже розсипається.

   Наші представники брали участь у огляді всіх квартир слідчим ГУ МВС області у березні 2009 року. Вже тоді через незаконні дозволи міськвиконкому на переобладнання квартир першого поверху під магазини і зведення прибудов до них, був відкритий безконтрольний доступ до всіх квартир верніх поверхів і вони були пограбовані. На всіх поверхах зірване все електрообладнання разом з проводкою, розукомплектовані всі розподільчі електрощити, вирвано силовий кабель і все електрообладнання ліфтових шахт, багато дверей разом з лутками зірвано і вкрадено, шибки побиті і через це віконні рами від вологи перекошені і непридатні до експлуатації, на сходах та площадках багато незакритих отворів і дірок у небезпечних місцях. І мова може йти максимум про 75% готовності.

   Все це викладено у заяві на ім’я слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області майора міліції

Є.Жданова після нашого ознайомлення з протоколом огляду квартир від 04.03.09..

   Але тоді він нас запевнив, що обсяг, вартість і якість виконаних робіт будуть визначатися не за результатами огляду стану квартир, а будівельно-технічною експертизою, проведення якої в рамках кримінальної справи заплановано провести до 27.03.2009 року.

   Окрім цього, по завершенню будівельно-технічної експертизи мала бути призначена судово-економічна експертиза для підтвердження джерел фінансування.

   Але жодна з експертиз досі проведена не була і проводити її ніхто не збирається.

   Адже ніколи  ніхто не проводив якусь оцінку стану недобудови. А необхідність експертизи зараз

вигадана для того, щоби приховати сліди цієї оборудки, бо порівнювати її стан просто нема з чим. Тому вона і не проводиться, не дивлячись на запевнення  заступників прокурора області О.Поповича від 18.07.11., 20.10.11. та Є.Проценка від 21.06.11., а кинуті напризволяще квартири розграбовуються.                                                                                                                                        А між тим, слідчий СУ ГУМВС  області Є.Жданов ще у повідомленні від 25.03.09. № 6/ 1784писав, що проведення експертизи заплановано на 27.03.09., потім у повідомленні від 07.10.09. № 6/5497 -  що проведення експертизи перенесено на четвертий квартал 2009 року.

   От і виходить, що замість розслідування справи вишукуються приводи для її затягування.

   А начальник Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України

Ю.Війтєв у повідомленні від 19.08.11.  № 10/4-25446-06 таки визнає, що по вказаній кримінальній справі призначено будівельно-технічну експертизу, але вона не проведена через великий обсяг об’єктів дослідження.

   От і виходить, що облдержадміністрація навмисно завищує ступінь готовності об’єкту, бо ніяких

даних для такого висновку в неї нема.

      Таким чином, цільові бюджетні кошти до будівництва не дійшли і воно не було завершене.

   Проте з ініціативи міськвиконкому частина робіт таки була виконана приватними фірмами: встановлена столярка, виконане застеклення вікон, підключена електроенергія та опалення. І за нашими неофіційними відомостями недобудова не лише готувалась до продажу, а вже навіть була продана.                                                                    

   І для того, щоби приховати це, прокуратура області тягне розслідування справи шостий рік, то відмовляючись визнавати акт приймання-передачі офіційним документом, то вигадуючи байку

про те, що частина бюджетних коштів таки була вкладена у будівництво. Адже досі ніде жодним словом не оговорювалося те, що лише 4,5 млн. грн. було спрямовано на рахунки підприємств - під-рядників, а частина їх все ж була вкладена у будівництво. Всі говорили про те, що кошти до Мелітополя взагалі не надходили.

   Саме це стверджує у повідомленні від 15.11.07. № 06/2 -3046-06 заступник прокурора Запорізької області Є. Проценко. У передостанньому абзаці він пише:

   «Таким чином, провести перевірку щодо цільового використання зазначених бюджетних коштів не можливо у зв язку із ненадходженням їх на територію Запорізької області.»        

   Також саме про 5,7 млн. грн. говориться у повідоиленні в.о. начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області полковника міліції В. Мінгазова від 18.02.09. № 5/ М-44.                                        Багато з нас проходили службу в інших республіках колишнього СРСР, які після його розпаду стали незалежними державами. А 14.02.1992 р. між державами-учасницями СНД була укладена Угода «Про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей», яку підписала і Україна.

   Відповідно до положень ст. 2 цієї Угоди, яка має статус міжнародного документу, звільнені військовослужбовці мали право вибрати місцем постійного проживання будь-яку із держав, що її підписала. А у відповідності до ст.3 цієї ж Угоди, нас повинні були забезпечити житлом  за вимогами законодавства України, тобто позачергово, бо свого житла ми не мали і повернулися з інших країн.

   Але місцева влада навіть не допомогла нам ані з пропискою, ані з влаштуванням до гуртожитків. І  ми вже по18-20 і більше років поневіряємося без житла.  Це понівечило не лише наші долі, а й долі наших сімей.

   Тому ми просимо Вас вжити заходів для того, щоби над нами влада нарешті припинила знущатися  і забезпечила нас житлом  згідно вимог чинного законодавства.

 

Додаток на     аркушах

 

15 вересня 2011 року.                            Колишні військовослужбовці:

 



Обновлен 01 сен 2012. Создан 31 авг 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Скарга Государственный недострой в Мелитополе День Победы в Мелитополе отмечают 58 бездомных офицерских семей Деньги сразу же ушли на сторону-Газета «Индустриальное Запорожье»