Скарга Міністру оборони України-12.03.2012 р.




     Копія                                                        

                                                                  Міністру оборони України

                                                                  Соломатіну Дмитру Альбертовичу

 

                                                                  Маркевича Геннадія Ігоровича, прож. по вул.Миру,1 м.                                                                       Мелітополя Запорізької обл., Пушнікова Андрія                                                                                     Георгійовича,Омельченка Олександра Миколайовича,                                                                         Косоногова Віктора Гнатовича та інших, звільнених у                                                                           запас або відставку військовослужбовців, перебуваючих у                                                                   черзі на отримання житла у Мелітопольському                                                                                     міськвиконкомі, які з початку 2005 року не можуть                                                                               отримати виділені їм і вже навіть закріплені за ними                                                                             квартири у будинку  № 15 по проспекту 50-річчя                                                                                 Перемоги міста через зловживання влади при                                                                                       використанні 5 718 624 грн. цільових бюджетних коштів,                                                                   виділених на добудову 58 квартир ще у четвертому                                                                             кварталі 2004 року на виконання Програми забезпечення                                                                   житлом звільнених військовослужбовців (99-114), що мала                                                                   діяти до кінця 2014 року, але яку Кабінет Міністрів                                                                               України постановою № 704 від 22.06.20011 р.

                                                                  скасував, навіть не підбивши підсумки її виконання.

 

                                                        С К А Р Г А

 

   Вже сім років ми не можемо домогтися вирішення нашої житлової проблеми, створеної владою.

   І якщо до цього часу Державний департамент адаптації звільнених військовослужбовців хоча б

обіцяв нам допомогти, то т.в.о. директора Департаменту економічної та господарської діяльності

МО С.Пантелеєв, як видно з листа від 04.01.12. № 225/4/30,  нас взагалі намагається позбутися.

   Справа полягає в тому, що у 2004 році, коли В.Янукович був Прем’єр-міністром, а М.Азаров ві-

це-Прем’єром у його уряді, для виконання завдань Програми забезпечення житлом звільнених вій-

ськовослужбовців вперше було виділено з Держбюджету 100 млн. цільових бюджетних коштів.

   Їх отримав Національний координаційний центр адаптації звільнених військовослужбовців, який був центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого направлялася і координувалася Кабінетом Міністрів України.

  За даними ревізій діяльності Національного координаційного центру Головним Контрольно-Реві-

зійним Управлінням, ці кошти були свідомо і організовано викрадені. Тому і до Мелітополя на за-

вершення будівництва квартир цільові бюджетні кошти також не надійшли.

  Але  29.04.2005 р. посадовими особами Національного координаційного центру адаптації звільнених у запас або у відставку  військовослужбовців, ДП «Укрконверсбуд», ТОВ «ВО «Металресурс» та колишнім головою м.Мелітополя В.Єфименком  був складений, підписаний і завірений печатками відповідних установ акт приймання-передачі ніби-то готових квартир, за яким вони передавалися Мелітопольському міськвиконкому для їх подальшого заселення колишніми військовослужбовцями.

     І заступник начальника Контрольно-ревізійного управління в м. Києві К.Чев’юк у листі від 14.05.08. № 26-072-16/3261, і директор Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України В.Ільченко у листі від  03.06.08. № 234/1069 зазначають, що цим актом засвідчений факт передачі готових квартир Мелітопольському міськвиконкому.

    Згідно листа начальника УДСБЕЗ УМВС України в Запорізькій області від 24.04.2008 року  № 5/ кол.-104 , посадовими особами ТОВ «ВО «Металресурс», ДП «Урконверсбуд» та Мелітопольсько-

го міськвиконкому також були підписані акти приймання виконаних робіт, які насправді не виконувалися. А згідно п. 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, розрахунки здійснюються саме на підставі актів приймання виконаних робіт.

   А крім цього ще складений, підписаний тими ж посадовими особами і завірений тими ж печатками  тих же установ акт закріплення квартир за нами згідно списку, затвердженого директором Даржавного департаменту адаптації звільнених у запас або у відставку військовослужбовців МО України.

   Зазначені документи засвідчують конкретну подію, складені належним чином, за формою відповідають вимогам інструкції з діловодства, мають необхідні реквізити, а значить також і відповідну юридичну та фінансову силу. Але, як показав час, складалися ці документи для того, щоби лише прозвітувати про освоєння цільових бюджетних коштів за призначенням.          

   Провівши через бездіяльність прокуратури власне розслідування справи, ми зібрали повну доказову базу  того, що цільові бюджетні кошти, виділені на добудову квартир для нас, викрадені.

   Фактично ми розкрили схему того, як під прикриттям Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців свідомо, сплановано викрадалися бюджетні кошти у масштабі усієї держави.

   Ми відшукали інформацію про те, що з вересня по грудень 2004 року ДП «Укрконверсбуд» замовило будівництво 943 квартир у різних містах України. І якщо всюди виділені бюджетні кошти були використані так само, як і у нас, то про масштаби оборудки можна лише здогадуватися. А наш  випадок є доказом того, що виконувати Програму забезпечення житлом звільнених військовослужбовців ніхто навіть не збирався.

   Підтверджує це і повідомлення прес-служби Рахункової палати від 02.08.05. про розгляд Колегі-

єю РП  Звіту про результати перевірки Міністерства оборони України з питань використання та розпорядження нерухомим майном у 2001-2004 роках. У ньому, зокрема, сказано: «Отримані за актами приймання передачі квартири не відповідали вимогам Державних будівельних норм, а деякі з них фактично належали іншим юридичним (фізичним) особам.» І це відбувалося у Києві!

   А це означає, що за нами – величезна армія обдурених, обікраних колишніх військово-службовців яких держава разом із сім’ями кинула напризволяще. Більшість із них, як і ми, через це так і не змогла повноцінно адаптуватися до нових умов життя.

   Сім років ми поневіряємося без житла і не можемо забезпечити гідних умов проживання своїм сім’ям, фактично перебуваємо у стані бомжів. Не дивлячись на надані нам Конституцією та чинним законодавством України соціальні та правові гарантії,  місцева влада вважає, що після звільнення зі служби ми стали безправним, списаним мотлохом, над яким вона може безкарно знущатися.

   Багато з нас проходили службу в інших республіках колишнього СРСР, які після його розпаду стали незалежними державами. А 14.02.1992 р. між державами-учасницями СНД була укладена Угода «Про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей», яку підписала і Україна і яка має статус міжнародного документу.

   Відповідно до положень ст. 2 цієї Угоди, звільнені військовослужбовці мали право вибрати місцем постійного проживання будь-яку із держав, що її підписала. А у відповідності до ст.3  Угоди, нас повинні були забезпечити житлом  за вимогами законодавства України, тобто позачергово, бо свого житла ми не мали. Але місцева влада навіть не допомогла нам ані з пропискою, ані з влаштуванням до гуртожитків. І ми вже по 18 – 20 років поневіряємося без житла.

   Зняти проблему намагалися і через процес банкрутства виконавця робіт ТОВ «ВО «Металресурс», розпочатий у березні 2009 року. Але за нашою ініціативою Господарський суд Запорізької області 16. 06.09. визнав право власності на об’єкт за ДП «Укрконверсбуд». Тобто – за МО  України.

   А за договором  № 55/12-04 головним розпорядником бюджетних коштів, виділених на добудову квартир для нас було саме ДП «Укрконверсбуд», яке входило до складу Національного координаційного комітету адаптації звільнених військовослужбовців.

   І саме воно видало виконавцю робіт ТОВ «ВО «Металресурс» бюджетні кошти, навіть не уклав-

ши з ним договору застави, тобто не отримавши ніяких гарантій, що кошти будуть використані за

призначенням. Очевидно, що ці кошти мали інше призначення і Програмою забезпечення житлом

звільнених військовослужбовців  було лише прикрито злочин.

   А директор Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України В.Ільченко у листі від 03.06.2008р. № 234/1069 повідомляє наступне:

- «Також ТОВ «Металресурс» не було укладено з ДП «Укрконверсбуд» договір застави (іпотеки) або інше забезпечення виконання своїх зобов’язань за цим Договором.

-   В порушення п. 24 «Порядку державного фінансування капітального будівництва», затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2001 року № 1764 ( відповідальність за цільове використання державних капітальних вкладень та своєчасне повернення кредитів несуть головні розпорядники коштів державного бюджету, замовники згідно з законодавством) ніяких мір з боку колишнього керівника ДП «Укрконверсбуд» О.Нерубащенка по отриманню квартир не приймалося, тому як вони були передані виконавчому комітету Мелітопольської міської ради для подальшого заселення, (невідомо)».

А от договором № 55/12-04 із самого початку були закладені умови для розкрадання цільових бюджетних коштів.Адже саме ним передбачена передача добудованих квартир міськвиконкому для їх подальшого засе лення за актами приймання-передачі, а не актами державної приймальної комісії.

   Окрім цього, п. 4.1.7. Договору передбачене його розірвання у разі неукладення Виконавцем із За- мовником договору застави (іпотеки) або ненадання  інших гарантій виконання ним своїх зобов’язань. Проте цього зроблено не було.

   Таким чином, Замовник – тобто ДП «Укрконверсбуд», було основною ланкою у оборудці по вик- раденню під прикриттям Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців бюджетних коштів у масштабі усієї держави, яку організував Національний координаційний центр.

   І воно досі є структурним підрозділом Міністерства оборони, на позабалансовий рахунок якого

занесена недобудова з нашими квартирами.Проте за час визнання за ДП «Укрконверсбуд» права власності на об’єкт не було вжито жодного законного заходу для завершення будівництва. Більше того – його покинули напризволяще, він вже перебуває у аварійному стані і нещадно грабується.

   А от примусити нас погодитися на вселення у недобудовані квартири у такому стані директор ДП Д. Богдан намагався разом із  міжвідомчою комісією, створеною облдержадміністрацією, на її виїзному засідання 09.02.2010 року.

   А коли ми відмовилися, намагався умовити нас дати згоду на добудову об’єкту приватною фір-

мою, власника якої він привіз із собою. Роботи той виконував би за власні кошти, але частину квартир потім забрав би собі.

   Тобто, Д.Богдан знає, що гроші  викрадені через очолюване ним державне підприємство, але намагається приховати злочин, переклавши на нас витрати на добудову квартир. Тобто, він таким чином намагається допомогти організаторам оборудки уникнути відповідальності.

   Отже, слова С.Пантелеєва: « Фінансування будівництва Будинку здійснювалося за рахунок кош-

тів, передбачених Програмою забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або

у відставку …» не відповідають дійсності і також є спробою приховати очевидний злочин.

   Бо насправді кошти до будівництва не дійшли.

   Саме тому заступник прокурора Запорізької області Є.Проценко у повідомленні від 15.11.07.  № 06/2-3046-06 писав: « Таким чином, провести перевірку щодо цільового використання зазначених бюджетних коштів не можливо у зв’язку із ненадходженням їх на територію Запорізької області.»

   Окрім цього, у листі начальника УДСБЗ УМВС України в Запорізькій області М. Кулітки від 24. 04. 2008 р. № 5/кол-104 чітко визначено, що ТОВ «ВО «Металресурс» було лише інструментом  для викрадення цільових. бюджетних коштів.

   Тобто, бюджетні кошти таки були виділені. Але, отримавши їх, ті, хто повинен був забезпечити їх цільове використання, вирішили їх привласнити, користуючись своїми службовими повноважен-

нями. І ми впевнені, що багато з них і досі обіймають високі посади у державних установах.

   Проте ніхто з них не намагається зробити щось для вирішення нашої проблеми. Адже куди ле-гше написати: « Таким чином, немає підстав щодо фінансування добудови Будинку за рахунок кошторису Міністерства оборони України.» і зняти з себе відповідальність, як це зробив С.Пантелеєв.

   А між тим серед 58 колишніх військовослужбовців, занесених у список на отримання житла у

Будинку, щонайбільше 10 служило в інших республіках колишнього СРСР, біля 15 служили в ін-

ших містах України, а решта служили у Мелітопольському гарнізоні. І всі, хто служив в Україні, звільнилися після 1991 року і перебувають на обліку у Міністерстві оборони.                                         Ми знаємо, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.11. № 704 втратила чинність постанова КМУ від 29.01.1999 р. № 114, якою була затверджена Програма забезпечення

житлом звільнених військовослужбовців. Тобто – ця Програма ліквідована.Але чому ж не підбиті підсумки її виконання, адже вона мала діяти до кінця 2014 року?

   Адже саме Державний департамент адаптації звільнених військовослужбовців, створений у складі Міністерства оборони на базі Національного координаційного центру адаптації звільнених війсь- ковослужбовців мав збирати інформацію від обласних держаних адміністрацій інформацію про хід фінансування та виконання завдань Програми, створити регіональну базу даних квартирного обліку. Тобто – контролювати, як виконуються завдання Програми.

   Чи сам факт ліквідації Програми треба сприймати як доказ того, що ані Державний департамент, ані Міністерство оборони в цілому цим не займалися, а віддали все на відкуп органам місцевого самоврядування? А ті, ігноруючи закони, роздавали житло тим,  кому це було робити вигідно.

   Інакше кажучи, зараз саме Міністерство оборони, до складу якого входять і Державний департамент адаптації звільнених військовослужбовців разом із ДП «Укрконверсбуд», повинне докласти зусиль до завершення будівництва. Адже Програму 99-114 їх посадові особи і розвалили.

  А лист С.Пантелеєва говорить лише про його необізнаність у питанні, про яке він веде мову.

  Так, ч.5 ст. 17 Конституції України, як відзначено у рішеннях Конституційного Суду Україїни від

06.07.99. № 8-рп/99 (v008р710-99) у справі щодо права на пільги та від 20.03.02. №  5-рп/2002 (v005р710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, покладає на державу обов’язки щодо соціально- го захисту громадян як під час проходження військової служби, так і після її закінчення.

   Окрім цього, у ст.10 Закону України «Про оборону України» сказано, що здійснення заходів щодо реалізації соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям і особам, звільненим у запас або відставку, покладається на Міністерство оборони.

   А згідно ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», адаптація звільнених військовослужбовців провадиться урядовим органом державного управління з питань їх адаптації та конверсії колишніх військових об’єктів.

   І виконання положень Угоди від 14.02.1992 р. між державами-учасницями СНД  «Про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей» також повинно було контролювати Міністерство оборони.                                                                      Тому просимо Вас вжити термінових заходів для завершення будівництва і забезпечення нас житлом.

 

Додатки на          аркушах.

 

12 березня 2012 року.                                    З повагою, колишні військовослужбовці:



Создан 31 авг 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Скарга Государственный недострой в Мелитополе День Победы в Мелитополе отмечают 58 бездомных офицерских семей Деньги сразу же ушли на сторону-Газета «Индустриальное Запорожье»