Скарга Голові Запорізької обласної державної адміністрації-15.02.2011 р.




Копія

                                                                             Голові Запорізької обласної державної адміністрації                                                                                  Петрову Борису Федоровичу

 

                                                                             Маркевича Геннадія Ігоровича, прож. по вул.

                                                                             Миру,1 м. Мелітополя, Пушнікова Андрія

                                                                             Георгійовича, Грищенка Степана Федоровича

                                                                             та  інших звільнених  у запас або у відставку

                                                                             військовослужбовців, перебуваючих у черзі      

                                                                             на отримання житла у Мелітопольському

                                                                             міськвиконкомі, які з початку 2005 року не

                                                                             можуть отримати виділені їм і вже навіть

                                                                             закріплені за ними квартири у будинку № 15

                                                                             по проспекту 50-річчя Перемоги міста через

                                                                             зловживання влади при використанні 5 718 624

                                                                             грн. цільових  бюджетних коштів, виділених для

                                                                             добудови 58 квартир на виконання Програми

                                                                             забезпечення житлом звільнених військово-

                                                                             службовців, затвердженої постановою Кабінету

                                                                             Міністрів України від 29.01.1999 року

 

                                                                           С К А Р Г А

 

   Після зустрічей із Вами під час особистого прийому громадян, та Ваших слів, сказаних 28.11.10.,

про те, що вирішення нашої проблеми Ви вважаєте своїм особистим завданням і будете обговорювати можливість виділення коштів на зустрічі з Прем’єр-міністром України М.Азаровим 30.11.10., нас з’явилася надія, що нарешті будуть вжиті дієві заходи для завершення будівництва.

   Проте час показав, що насправді нічого конкретного не робиться, лише пишуться формальні відповіді, які нікого ні до чого не зобов’язують і не вирішують.

   Так, зустрівшись із нашими представниками під час особистого прийому громадян 22.12.10., Ви їм також пообіцяли, що будете з цього приводу зустрічатися з Прем’єр-міністром, а якщо виникне необхідність – то вийдете і на Президента України.

   Проте у листі від 29.01.2011 р. № 11-Ко 4575-1 Ви повідомляєте, що облдержадміністрація звернулалася до Генпрокуратури з проханням провести повторну перевірку використання 5,7 млн. грн. цільових. бюджетних коштів, виділених на добудову квартир, а С.Вальтер звернувся до міністра оборони з проханням щодо прискорення добудови об’єкту.

   Але в основі всіх кримінальних справ, що порушувалися за нашими вимогами, лежать копії документів, які надавали ми і копії цих же документів додавалися нами і до звернень до голів орблдержадмінітрації. І нічого нового Генпрокуратура Вам не повідомить, бо  кримінальна справа з цього приводу так до кінця і не розслідувана.

   А щодо звернення до міністра оборони, так Ви ж самі у листі від 21.12.10. повідомили нам про його відповідь від 02.12.10..  Тобто, даремно чекати якихось конкретних результатів від цих звернень.

   У цьому ж листі Ви повідомляєте, що разом із С.Вальтером розглянули наше звернення, отримане на особистому прийомі 22.12.2010 року. І тут у нас до Вас виникло питання.

   Справа в тому, що 05.01.11. ми в черговий раз письмово звернулися до міського голови Мелітополя зі скаргою на діяльність посадових осіб міськвиконкому щодо забезпечення житлом війсьбковослужбовців, звільнених у запас або відставку.

   Окрім іншого, ми оскаржували й те, що навіть сам міський голова, підписуючи формальні папірці, насправді робить все, щоби ухилитися від прямої відповіді на конкретно поставлені питання.

А це є ще одним грубим порушенням, тепер вимог Закону України «Про звернення громадян» і наших прав на отримання об’єктивних, законодавчо обґрунтованих відповідей.

    І відповідь на нашу скаргу, яку ми отримали 09.02.11., є таким же папірцем, у якому міський голова, замість того, щоби розібратися і сказати, чому твориться беззаконня і яких заходів вжито для наведення порядку, переливає воду з пустого в порожнє.

   Тобто, є всі підстави вважати, що наводити лад щодо дотримання законодавства у міськвиконкомі ніхто не збирається і там всім начхати на наші проблеми.

   Окрім цього, Ви попереджаєте, що при наданні житла, буде проведено перевірку житлових умов громадян на момент отримання житла.

   Просимо в такому разі пояснити нам різницю між наданням житла і поліпшенням житлових умов.

   Бо багатьом із нас міськвиконком повинен був саме надати житло через те, що вони повернулися до Мелітополя із інших республік колишнього СРСР і свого житла у місті не мали. Більше того, серед нас є такі, що проходили службу у районах Крайньої Півночі РФ і весь час прожили у бараках, тоб- то, не отримували капітального житла жодного разу.

   Це питання ми піднімали не раз. Так, у Г.Маркевича є повідомлення за підписом керуючого справами міськвиконкому В.Шияна від 27.12.05. № М-2946/з, у якому він визнає за ним право позачергового отримання житла. Копію цього повідомлення ми додавали і до звернення до Вас від 22.12.2010 р..

   Проте Мелітопольський міськвиконком звів все лише до поліпшення житлових умов, що тягннеться вже по 18-20 років і навіть більше. І це вже перетворилося на знущання посадових осіб міськвиконкому над нами, через яке ми так і не змогли адаптуватися до нових умов, забезпечити гідні умови проживання своїм сім’ям.

   Тому у зверненні до С.Вальтера  ми просили пояснити, а хто ж відповідатиме за це свавілля чинов- ників, наші поневіряння і знедолене життя наших дітей?

   Але через те, що міський голова Мелітополя С.Вальтер від прямої, чесної відповіді в черговий раз ухилився, ми просимо відповісти на це питання Вас. Адже згідно п.3 Програми забезпечення житлом  військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів  України від 29 січня 1999 р. № 114, обласні державні адміністрації є виконавцями цієї Програми.

   Саме вони формують регіональні бази даних про квартирний облік звільнених військовослужбов- ців, розробляють план житлового забезпечення та розподілу житлової площі, інформують відповідний орган про його фінансування і хід виконання завдань, передбачених Програмою, організовують роботу міжвідомчих комісій з питань сприяння розв’язанню житлової проблеми, та ін..

   Таким чином, обласна державна адміністрація також несе відповідальність за все, що чиниться над нами і не лише з 2005 року.

   Наприклад, на зустрічі із С.Вальтером 20.12.2010 р., ми поставили начальнику відділу реформу- вання, обліку та розподілу житла міськвиконкому В.Івасенку питання, чому у 2002 році, коли були

розподілені квартири щонайменше у трьох будинках, житла не отримав жоден із звільнених військовослужбовців, що повернувся до Мелітополя із інших республік колишнього СРСР? А квартири тоді отримали звільнені військовослужбовці із мелітопольського гарнізону, працівники МНС і навіть податкової служби. Або чому ніхто з нас не отримав квартиру у будинку по вул. Дружби у 2005 році?

   Відповіді від нього ми не почули. Але де ж була регіональна база даних квартирного обліку звільнених військовослужбовців, сформована облдержадміністрацією? А якщо вона була, то чому її ігнорували у Мелітопольському міськвиконкомі?

   А про те, що кошти на добудову наших квартир були заплановані, свідчить додаток № 4 до зазначеної Програми, у якому вказані саме 58 квартир у Запорізькій області. Чи може стільки ж квартир планувалося добудувати або закупити ще десь у області?

  А єдиною міжвідомчою комісією, створеною облдержадміністрацією ніби то для вирішення нашої

проблеми, була комісія, створена розпорядженням голови ОДА № 8 від 19.01.10., яка зловживаючи своїм службовим становищем, намагалася одурити і ошукати нас, примусивши погодитися на вселення у недобудовані квартири.

   Багато з нас проходили службу в інших республіках колишнього СРСР, які після його розпаду стали незалежними державами. А 14.02.1992 р. між державами-учасницями СНД була укладена Угода «Про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей», яку підписала і Україна.

   Відповідно до положень ст. 2 цієї Угоди, яка має статус міжнародного документу, звільнені військовослужбовці мали право вибрати місцем постійного проживання будь-яку із держав, що її підписала. І у відповідності до ст.3 цієї ж Угоди, нас повинні були забезпечити житлом  за вимогами законодавства України, тобто позачергово, бо свого житла ми не мали.

   Але місцева влада навіть не допомогла нам ані з пропискою, ані з влаштуванням до гуртожитків. І ми вже по 18–20 років поневіряємося без житла.

    А де-кому з тих, хто повернувся додому з Росії, у міськвиконкомі взагалі порадили за квартирами

повертатися туди, звідки приїхали. Бо квартир, мовляв, не вистачає своїм, тим хто тут служив.

   Таке ставлення до нас становиться просто нестерпним.

   І це є доказом того, що облдержадміністрація разом з Мелітопольським міськвиконкомом не лише грубо і систематично з 1992 року порушують чинне українське законодавство, а й ігнорують міжнародне.

   До письмового звернення, наданого Вам під час особистого прийому громадян 22.12.10., ми додали копію листа першого заступника Голови Державного комітету у справах ветеранів М.Цицюрського від 07.12.10. № 2880/02/04-10, у якому викладено обов’язок виконавчих комітетів місцевих рад щодо розміщення сімей колишніх військовослужбовців, що після звільнення прибувають до населеного пункту на постійне місце проживання. В ньому також наведено перелік діючих законодавчих актів,  на яких цей обов’язок  грунтується.

   Зміст зазначеного листа ставить дії Мелітопольського міськвиконкому щодо тих із нас, хто прохо- див службу у інших республіках колишнього СРСР або інших місцях України і чекає квартири по 18-20 років, у розряд незаконних.

    Копію цього ж листа ми надали і С.Вальтеру під час особистого прийому громадян 20.12.10. і вже у двох зверненнях просимо пояснити, чому над нами десятиліттями знущаються посадові особи міськвиконкому і, зокрема, чим займається його юридична служба. Проте він, як завжди, від відповіді ухиляється. Сховався за те, що нашу попередню скаргу розглядав відділ реформування, обліку і розподілу житла, начальник якого і є основним порушником. А це є ще одним грубим порушенням, тепер вже положень ст.7  Закону України «Про звернення громадян».

   Тому не дивно, що у підготовленій ним же відповіді він вдається до відвертої фальсифікації і розповідає байки про що завгодно, але не про те, чому звільнені  військовослужбовці, що повернулися  до Мелітополя на постійне місце проживання, десятиліттями не могли отримати гарантоване їм чинним законодавством України житло.

   Ви також про цей лист навіть не згадуєте, робите вигляд, що не знайомі з ним. Може, таким чином  Ви хочете разом із С.Вальтером відмежуватися від тих зловживань, що відбувалися раніше?

   Але ж вони продовжуються і зараз, і є нероздільно взаємопов’язаними ланками одного ланцюга,  і для нас не має значення, хто саме зараз обіймає ту чи іншу посаду. Бо у всіх наведених нами документах говориться про обов’язки місцевих рад та облдержадміністрації, а не окремих посадових осіб.

    Вражаючими в цьому є аналогія і синхронність дій Мелітопольського міськвиконкому і облдерж- адміністрації, що свідчить про їх узгодженість.

     Протягом року ми неодноразово письмово зверталися до Вас, але жодного разу не отримали конкретної відповіді. Г.Фукс, що підписував більшість відповідей, найчастіше посилався на нестачу

часу, або необхідність додаткових перевірок, які ніхто не проводив і на цьому все припинялося.

   Тому виникає враження, що облдержадміністрація і міськвиконком тягнуть час, вичікуючи, коли

недобудова дійде до аварійного стану, а ДП «Укрконверсбуд», посилаючись на відсутність фінансування, погодиться її продати.

   Тоді об’єкт викуплять і проблема зникне. А те, що ми залишимося без квартир нікого не хвилює.                                                           

Додаток на    аркушах.

 

15 лютого 2011 року.                                        Колишні авійськовослужбовці:                    

 



Обновлен 01 сен 2012. Создан 31 авг 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Скарга Государственный недострой в Мелитополе День Победы в Мелитополе отмечают 58 бездомных офицерских семей Деньги сразу же ушли на сторону-Газета «Индустриальное Запорожье»