Заява Першому заступнику голові Запорізької ОДА-22.07.2012 р.




 Копія

                                                              Першому заступнику голові

                                                              Запорізької обласної державної адміністрації

                                                              Ємельяненку Віктору Андрійовичу

 

                                                              Маркевича Геннадія Ігоровича, прож. по вул.Миру,1

                                                              м. Мелітополя Запорізької обл., Пушнікова Андрія Геор-

                                                              гійовича, Омельченка Олександра Миколайовича, Косо-

                                                              ногова Віктора Гнатовича та інших, звільнених у запас                                                                            або у відставку військовослужбовців, перебуваючих у                                                                             черзі на отримання житла у Мелітопольському міськвиконкомі,

                                                              які з початку 2005 року не можуть отримати виділе ні

                                                              їм і вже навіть закріплені за ними квартири у будинку

                                                              № 15 по проспекту 50-річчя Перемоги міста через зловжи-

                                                              вання влади при використанні 5 718 624 грн. цільових бю-

                                                              джетних  коштів, виділених на добудову 58 квартир ще у

                                                              четвертому кварталі 2004 року на виконання Програми

                                                              забезпечення житлом звільнених військовослужбовців

                                                              (99-114), що мала діяти до кінця 2014 року, але яку Кабінет

                                                              Міністрів України постановою № 704 від 22.06. 2011 р.

                                                              скасував, навіть не підбивши підсумки її виконання,

                                                              та бездіяльність правоохоронних органів.                                                  

                                                               З А Я В А

 

    Суть справи, по якій наші представники були 17.07.12 р. у Вас на особистому прийомі, полягає в тому, що наприкінці 2004 року, коли В.Янукович був Прем’єр-міністром України, він зробив добру справу і вперше на виконання завдань Програми забезпечення житлом звільнених військово-службовців виділив з Державного бюджету 100 млн. цільових бюджетних коштів.

    Їх отримав Національний координаційний центр адаптації звільнених військовослужбовців, який був центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого направлялася і координувалася Кабінетом Міністрів України.

   За даними ревізій діяльності Національного координаційного центру Головним Контрольно-реві-

зійним Управлінням, ці кошти були свідомо і організовано викрадені. Тому і до Мелітополя на за-

вершення будівництва 58 квартир для нас 5,7 млн.цільових бюджетних коштів також не надійшли.

   Але  29.04.2005 р. посадовими особами Національного координаційного центру адаптації звільнених у запас або у відставку  військовослужбовців, ДП «Укрконверсбуд», ТОВ «ВО «Металресурс» та колишнім головою м.Мелітополя В.Єфименком  був складений, підписаний і завірений печатками відповідних установ акт приймання-передачі ніби-то готових квартир, за яким вони передавалися Мелітопольському міськвиконкому для їх подальшого заселення колишніми військовослужбовцями.

   І заступник начальника Контрольно-ревізійного управління в м. Києві К.Чев’юк у листі від 14.05.

08 р. № 26-072-16/3261, і директор Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України В.Ільченко у листі від  03.06.08. № 234/1069 зазначають, що цим актом засвідчений факт передачі готових квартир Мелітопольському міськвиконкому.

   Згідно листа начальника УДСБЕЗ УМВС України в Запорізькій області М.Кулітки від 24.04.2008 року  № 5/ кол.-104 , посадовими особами ТОВ «ВО «Металресурс», ДП «Урконверсбуд» та Меліто- польського міськвиконкому також були підписані акти приймання виконаних робіт, які насправді не виконувалися. А згідно п. 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, розрахунки здійснюються саме на підставі актів приймання виконаних робіт.

   А крім цього ще складений, підписаний тими ж посадовими особами і завірений тими ж печатками   тих же установ акт закріплення квартир за нами згідно списку, затвердженого директором Державного департаменту адаптації звільнених у запас або у відставку військовослужбовців МО України.

   Зазначені документи засвідчують конкретну подію, складені належним чином, за формою відповідають вимогам інструкції з діловодства, мають необхідні реквізити, а значить також і відповідну юридичну та фінансову силу. Але, як показав час, складалися ці документи для того, щоби лише прозвітувати про освоєння цільових бюджетних коштів за призначенням.

   Ми відшукали інформацію про те, що з вересня по грудень 2004 року ДП «Укрконверсбуд» замовило будівництво 943 квартир у різних містах України. І якщо всюди виділені бюджетні кошти були використані так само, як і у нас, то про масштаби оборудки можна лише здогадуватися. А наш  випадок є доказом того, що виконувати Програму забезпечення житлом звільнених військовослужбовців ніхто навіть не збирався.

   Підтверджує це і повідомлення прес-служби Рахункової палати від 02.08.05. про розгляд Колегі-

єю РП  Звіту про результати перевірки МО України з питань використання та розпорядження нерухомим майном у 2001-2004 роках. У ньому, зокрема, сказано: «Отримані за актами приймання -передачі квартири не відповідали вимогам Державних будівельних норм, а деякі з них фактично нале жали іншим юридичним (фізичним) особам.» І це у Києві, а що відбувалося по країні?!

    А це означає, що за нами – величезна армія обдурених, обкрадених чиновниками колишніх військовослужбовців, яких держава разом із сім’ями кинула напризволяще. Більшість із них, як і ми, через це так і  не змогла повноцінно адаптуватися до нових умов життя.

    Ми поневіряємося без житла і не можемо забезпечити гідних умов проживання своїм сім’ям, фактично перебуваємо у стані бомжів. Не дивлячись на надані нам Конституцією та чинним законодавством України соціальні та правові гарантії,  місцева влада вважає, що після звільнення зі служби ми стали безправним, списаним мотлохом, над яким вона може безкарно знущатися.

    Багато з нас проходили службу в інших республіках колишнього СРСР, які після його розпаду стали незалежними державами. А 14.02.1992 р. між державами-учасницями СНД була укладена Угода «Про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей», яку підписала і Україна і яка має статус міжнародного документу.

   Відповідно до положень ст. 2 цієї Угоди, звільнені військовослужбовці мали право вибрати місцем постійного проживання будь-яку із держав, що її підписала. А у відповідності до ст.3  Угоди, нас по- винні були забезпечити житлом  за вимогами законодавства України, тобто позачергово, бо свого житла ми не мали. Але місцева влада навіть не допомогла нам ані з пропискою, ані з влаштуванням до гуртожитків.                                                 

   Систематично порушуючи норми діючого законодавства України, а то й взагалі ігноруючи його, посадові особи Мелітопольського міськвиконкому по 20 – 25 років знущаються над нами, перетво- ривши розподіл квартир на прибуткову справу.

   Свій вагомий внесок у ситуацію з квартирами для нас внесли і посадові особи облдержадмініс- трації. Адже у  розділі 3 «Виконавчий орган, учасники та виконавці» Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку (114-99-п) у редакції постанови КМУ від 23 грудня 2004 р. № 1728 сказано:

  «Виконавцями Програми є:

    Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ад-міністрації, які формують регіональні бази даних про квартирний облік звільнених військовослуж- бовців за затвердженою Державним департаментом формою та інформують його про фінансуван ня і хід виконання завдань, передбачених Програмою, щороку розробляють плани житлового забезпечення та розподілу житлової площі, що вводиться в експлуатацію в поточному році, організовують роботу міжвідомчих комісій з питань сприяння розв’язанню житлової проблеми звільнених військовослужбовців …;»

    А у п.3 Інструкції про порядок створення єдиної зведеної бази даних квартирного обліку війсь-

ковослужбовців, які звільнені у запас або відставку, мають право на першочергове поліпшення житлових умов і перебувають на квартирному обліку в місцевих адміністраціях та виконавчих ор-

ганах рад, затвердженої наказом Національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку № 30 від 27.03. 1999 р. сказано:«Інструкція є обов’язковою для всіх органів  виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та об’єднань громадян України, а також іноземних юридичних осіб, які беруть участь у виконанні заходів, передбачених Програмою (!!4-99-п).»

   Проте посадові особи Запорізької облдержадміністрації проігнорували і саму Програму, і Ін-

струкцію, тому з часу їх виходу не зробили буквально нічого для створення регіональної бази.

   Це змушений був визнати і колишній губернатор області Б.Петров. Як завжди, перекручуючи події як йому вигідно, у повідомленні від 15.03.11. № 11-Ко-0508-2 він написав наступне:

 «Стосовно вашого твердження про участь Запорізької обласної державної адміністрації у фор-

муванні регіональної бази даних про квартирний облік звільнених військовослужбовців, повідом-

ляємо, що список осіб, якими було заплановано заселити 58 квартир у будинку № 15 по проспек-

ту 50-річчя Перемоги у місті Мелітополі складався Національним координаційним центром адап-

тації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, інформація щодо вказаних осіб передавалася безпосередньо Мелітопольському міськви- конкому. Запорізька облдержадміністрація не була задіяна у жодних процесах, пов’язаних із забе-

зпеченням вас житлом у вказаному будинку.»

   В той же час прокурор Запорізької області В.Кулаков у повідомленні від 12.02.08. № 06/2-3046

-06, в.о. прокурора області В.Занфіров у повідомленні від 14.03.08. № 06/2-3046-06,  заступник прокурора області Є.Проценко у повідомленні від 16.07.08. № 04/2/1-3046-06 стверджують:

 « Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради відповідно до вимог чинного законода-  вства складені списки розподілу житла у вказаному житловому будинку. Зазначені списки погод-

жені з Державним департаментом адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відстав-

ку.»

    А директор Державного департаменту адаптації звільнених військовослужбовців В.Шевчук у листі від 16.08.05. № 48 повідомляє:

  «Крім того, Національний координаційний центр та Державне підприємство «Укрконверсбуд»

актом від 29.04.2005 року передали зазначене житло Мелітопольському міськвиконкому з метою його подальшого розподілу між звільненими військовослужбовцями.

   Незважаючи на викладене, Мелітопольський міськвиконком до цього часу не надав до Націо- нального координаційного центру для погодження списки звільнених військовослужбовців, яким

буде розподілене житло.»

   А першим, що зробив Б.Петров після призначення на посаду голови облдержадміністрації, бу- ло направлення до Мелітополя 09.02.10. міжвідомчої комісії, створеної О.Старухом ніби то для пошуку можливостей вирішення проблеми.

   А насправді вона, разом із директором ДП «Укрконверсбуд», запрошеним на засідання, намага-

лася шляхом зловживання своїм становищем одурити і ошукати нас, примусивши погодитися на вселення у недобудовані квартири.

   Ми вважаємо, що комісія ОДА цілеспрямовано намагалася зробити нас відповідно з положен-

нями ст. 331 ЦК України власниками всього лише купи будівельних матеріалів, вкладених у будів-

ництво. Бо всередині, через незаконні дозволи, видані міськвиконкомом на переобладнання квар-

тир першого поверху та зведення прибудов до них, всі квартири вщент пограбовані і через протікання стелі фактично перебувають у аварійному стані.

   Більше того, на засіданні комісії було з’ясовано, що досі ніхто не займався вирішенням питан-

ня з відведенням земельної ділянки і втрачено всю проектно-кошторисну документацію.

   Таким чином, комісія намагалася перекласти вирішення цих питань на наші плечі і показово по- карати нас за те, що ми боремося за свої права. Адже вирішення цих питань потребує значних коштів. Окрім цього, чиновники всіляко заважали б нам не лише добудувати квартири, а й після цього оформити право власності на них. Адже зробити це можна було б лише після добудови усіх квартир. От саме тоді комісія міськвиконкому, яка вже підписала акти приймання виконаних робіт у  2005 році, і доводила б свою принциповість.

   Але це нікого не цікавило. Головою ОДА було поставлене завдання не знайти можливість добу-

дови квартир, а зняти проблему з порядку денного за будь-яку ціну, навіть через порушення законодавства. Тому комісія наполегливо намагалася його виконати.

   А коли ми відмовилися і з посиланням на законодавство довели незаконність дій комісії, нею були

вирішені першочергові завдання, встановлені терміни їх виконання та призначені виконавці.

   За результатами засідання був навіть складений протокол і повторне засідання було призначене на квітень місяць. Проте ніхто жодного із протокольних завдань не виконав і повторного засідання так і не відбулося.

   А коли ми все це написали у зверненні до голови ОДА і назвали доказом причетності ОДА до

створення нашої проблеми, комісія була одразу ж розпущена .

   Зараз облдержадміністрація намагається без будь-яких експертиз видати об’єкт готовим на 95%, хоча завдяки міськвиконкому він вщент пограбований і перебуває у аварійному стані

   Але крім листа в.о. голови ОДА С.Лимарчука від 02.09.11. № 11-Ко-2584-2к, у якому вказуєть ся, що об’єкт готовий на 95%, існує ще й лист від 13.05.09. № 110Ко-1250-2; 11-Ко 1369-2. за під-

писом Г.Фукса, у якому сказано:

  «За інформацією інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій об ласті (лист від 30.04.09. № 145) ступінь будівельної готовнорсті 4,5 під’їздів житлового будинку

 по вул. 50-річчя Перемоги,15 (м.Мелітополь), складає 50%.

   Тобто, облдержадміністрація все ж таки хоче все перекласти на нас.

   У скарзі на ім’я губернатора від 28.09.11 р. ми назвали це вже не знущанням, а моральним і фізичним знищенням нас, бо кілька чоловік із нашого списку вже померло, кілька перенесли інфаркти та інсульти.

   Але спроби примусити нас вселитися у недобудовані квартири не припинилися. І 28.05.10. це

вже намагався  зробити  і сам губернатор під час особистого прийому громадян у Мелітополі.

   Побувавши під час цієї поїздки на об’єкті, він назвав злочином залишати його у такому стані.

   А 30.11.10 р. під час зустрічі із депутатами Мелітопольської міськради він заявив, що вирішення

проблеми вважає своїм особистим завданням. Проте так нічого і не зробив.

   Зняти проблему намагалися і через процес банкрутства виконавця робіт ТОВ «ВО «Металре-

сурс», який було розпочато у березні 2009 року. Але за нашою ініціативою Господарський суд

Запорізької області 16.06.09. визнав право власності на об’єкт за ДП «Укрконверсбуд». Тобто за

Міністерством оборони України.

   Саме через це, з одного боку,  міськвиконком перестав звертати будь-яку увагу на недобудову   і її зараз остаточно розграбовують. А з другого - міськвиконком готується до перегляду затверд-

жених директором Державного департаменту списків розподілу квартир.

   Ми неодноразово зверталися до міських  голів м. Мелітополя з приводу порушень вимог чин-  ного законодавства начальником відділу обліку, розподілу та реформування житла міськвикон- кому В.Івасенком при забезпеченні житлом звільнених  у запас або відставку військовослужбов- ців. Особливо тих, хто повернувся до Мелітополя після проходження служби на території інших республік колишнього СРСР та інших міст України.                                          

   Адже перший заступник голови Державного комітету у справах ветеранів М.Цицюрський у листі від 07.12.10. № 2880/02/4-10 прямо назвав такі дії місцевої влади незаконними.

   У листі він також перелічив  законодавчі акти Союзу РСР, якими повинні керуватися виконавчі комітети місцевих рад при забезпеченні житлом військовослужбовців, звільнених у запас або від- ставку,  які обрали даний населений пункт для постійного проживання.

    Але В.Івасенко ігнорує не лише законодавство колишнього СРСР, він не звертає уваги і на чинне законодавство України. Так, одразу ж після призначення його на посаду начальника відділу реформування, обліку та розподілу житла міськвиконкому буди сховані від загального огляду списки черг на житло і розподіл квартир проводився без громадського контролю, на власний розсуд В.Івасенка.

   Оприлюднення списків  ми домоглися лише у 2009 році.

   Зараз В.Івасенко намагається змінити ситуацію на свою користь і викреслити із списку вже тих, хто служив у Мелітополі. Хоча у 2007 році він же видавав їм довідки про те, що вони перебувають

у черзі на отримання житла при Мелітопольському міськвиконкомі, мають право на нього в цьому домі і кому яку квартиру заплановано виділити. І саме його підпис разом із підписом В.Єфименка стоїть під списком розподілу квартир між нами.

   Про всі порушення ми неодноразово писали у скаргах на ім’я С.Вальтера, проте ніяких змін не

відбувається. Більше того, отримані нами відповіді є наглядним прикладом грубих порушень вимог Закону України «Про звернення громадян».

   С. Вальтер зараз намагається зробити вигляд, що він не причетний до створення проблеми з нашим житлом. Проте всі незаконні дозволи на переобладнання квартир першого поверху, зведення прибудов біля них і на самовільне захоплення землі під них були видані міськвиконкомом під час перебування його на посаді секретаря міськвиконкому.

   От зараз виникло питання, хто і як повинен вирішувати проблему з відведенням земельної діля-

нки під будинком?

   Адже, по-перше, будинок складається із трьох, щільно не пов’язаних між собою споруд.

По-друге, безпосередньо на землі розташовані приміщення першого поверху, разом із незаконно

зведеними прибудовами на захопленій для цього з дозволу міськвиконкому землі.

І по-третє, перед проведенням експертизи фахівцями Дніпропетровського науково-дослідного ін-

ституту судових експертиз 10.11.11. за замовленням СУ ГУ МВС  були ретельно замасковані мета-

левими стрічками під колір стічних труб розриви між окремими спорудами.

   А це вже говорить про те, що споруду із 4 та 5 під’їздами разом із автосалоном, на місці якого зараз зведено будмаркет, планувалося зробити окремим комплексом. Звичайно ж – приватним.

   І навіть номер був для цього зарезервований, бо будинку спочатку надали № 15, а будмаркету

вже набагато пізніше - № 13.

   А В.Івасенко, користуючись підтримкою міського голови, намагається звести рахунки з ініціато- ром нашої групи Г. Маркевичем, який постійно вказує йому на порушення законодавства.

   Свою діяльність на посаді начальника відділу В.Івасенко розпочав з того, що абсолютно незаконно викреслив Г.Маркевича із черги на отримання житла, навіть не попередивши його про це.

   Потім примусив його продати хатину у с. Терпіння, яку той вимушений був придбати, аби не опинитися із сім’єю під парканом, саме через те, що міськвиконком не допоміг ані з пропискою, ані з влаштуванням до гуртожитку. Хоча на той час наявність житла у селі не мала значення.

   До речі, керуючий справами міськвиконкому В. Шиян у повідомленні від 27.12.05. № М-2946/д

визнав, що Г. Маркевич таки мав право на позачергове отримання житла і навіть був включений до відповідного списку. Адже Програма 114-99-п передбачала не лише поліпшення житлових умов віськовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, а й його надання. Бо поліпшувати те, чого просто нема – це очевидне безглуздя.

  Проте Г. Маркевич так і не домігся надання йому хоча б копії такого списку.

  А між тим, у 2002-2004 роках міськвиконкомом у будинках на вулицях Леніна та Кірова родава-

лися квартири кому завгодно. Їх отримали звільнені військовослужбовці, що проходили службу у Мелітополі і навіть податківці. Але жоден з нас житла так і не отримав.

  У грудні 2010 року під прикриттям вибіркової перереєстрації облікових документів В.Івасенко намагався довести, що Г.Маркевич тепер має право лише на однокімнатну квартиру.

  Незаконність такого рішення той зміг відстояти лише за допомогою рішення Конституційного

Суду України від 30.11.2010., про яке В.Івасенко не мав уяви.

  Наразі у обліковій справі Г.Маркевича початком 2011 року поновлені  всі документи, які тоді вимагав В.Івасенко. Але 22 травня він видав йому для заповнення довідку, бланк якої надруковано

у 1989 році і про яку досі ніхто не згадував.

  Вважаємо, що таким чином міськвиконком, використовуючи повноваження В.Івасенка, який у

вересні поточного року виходить на пенсію, намагається лишити нас пільг на житло як колишніх військовослужбовців шляхом фальсифікації облікових справ.

  Це фактично підтвердив перший заступник міського голови Ю.Онищук, на особистому прийо-  мі громадян у якого ми побували 05.06.12.. Він відмовився визнавати за нами навіть ті пільги, про  які сам писав у повідомленні від 14.12.10. № Ко 3827/о і заявив, що ми самі винні в тому, що від-

мовилися у 2005 році вселитися у недобудовані квартири.

  Тобто, міськвиконком збирався не дати нам квартири, а використати ситуацію у країні і прода- ти їх, таким чином зменшивши чергу пільговиків і залишивши нас не лише без житла, а й без надії на його отримання у майбутньому.

  Саме з цією метою два недобудованих під’їзди приймалися в експлуатацію не державною ко- місією, а актом приймання-передачі, що є грубим порушенням Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243.

  Адже другим абзацем п.13 вказаного Порядку визначено: «Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов’язаний протягом 10 днів після надходження звернення від замов- ника утворити відповідно до цього Порядку державну приймальну комісію».

  А у п.18 сказано, що головою державної приймальної комісії призначається представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію. І саме він забез- печує виконання завдань, покладених на комісію.

  Тобто саме В.Єфименко, як представник міськвиконкому, повинен в першу чергу відповідати за все, що відбувається. Але не він один.

   Бо ми впевнені, що під актами приймання робіт, які не були виконані, стоять підписи саме тих осіб, які повинні були б входити до складу державної приймальної комісії і яких зараз треба при- тягати до відповідальності.

   А у матеріалах перевірок, що зберігаються у  прокуратурі, знаходиться висновок експерта – головного спеціаліста відділу криміналістичних  досліджень НДЕКЦ  при УМВС України в Чернівецькій області І.Циганюка  № 55 від 03.02.06., яким засвідчено наступне:

1. «Підписи в графах  «Міський голова м.Мелітополь» в:

    - акті прийманні-передачі до договору від 02.12.04. № 55/12-04 від 29.04.05.;

    - акті закріплення квартир / додаток № 3 до договору /, виконані Єфименком Василем Васильовичем.

2.  Відтиски печатки виконкому Мелітопольської міської ради в наданих документах нанесені печаткою виконкому Мелітопольської міської ради, зразки якої надані для дослідження.»

Таким чином, акт приймання-передачі квартир і акт їх закріплення експертом-криміналістом також визнані офіційними документами, а це означає, що вони таки мають відповідну юридичну силу.                  

   Навіть  Мелітопольський міськрайонний суд у постанові від 25.09. 2008 р. по справі № 4-77/08   визнав висновки про те, що акт приймання-передачі квартир не є офіційним документом такими, що суперечать матеріалам проведеної судом перевірки. Адже акт був визнаний як офіційний документ усіма учасниками договору, бо ніхто не оскаржив його, а також Головним контрольно-реві- зійним управлінням  України, контрольно-ревізійним управлінням у м. Києві, Контрольно-реві- зійним департаментом МО та іншими державними установами.

   І хоча міськвиконком зараз намагається довести, що якась там державна приймальна комісія

створювалася, це є не що інше, як чергова фальшивка, вигадана заднім числом.

   Адже з ініціативи міськвиконкому частина робіт таки була виконана приватними фірмами: встановлена столярка,  засклені вікна, підключена електроенергія та опалення. Причому роботи виконувалися не за цільові бюджетні кошти, виділені для цього.                          

   Бо заступник прокурора Запорізької області Є.Проценко у повідомленні від 15.11.07.  № 06/2-3046-06  стверджує: « Таким чином, провести перевірку щодо цільового використання зазначених бюджетних коштів не можливо у зв’язку із ненадходженням їх на територію Запорізької області.»

   І за нашими, на жаль, не офіційними відомостями, недобудова не лише готувалась до продажу, а вже навіть була продана.                                                                    

   Висновок з усього наведеного може бути лише один – об’єкт був прийнятий до комунальної власності міста, але потім проданий. Тому й документи, які були в МБТІ, щезли. Вірніше – їх сховали.                                                                    

   А між тим, п’ять квартир у двох недобудованих під’їздах продані ТОВ «ВО «Металресурс»

І.Полякевич (103),О.Білецькому (106), В.Гадомському (134), Е. Кікалову(102), В.Шибаєву (135).

І апеляційний суд Запорізької області та Мелітопольський міськрайонний суд визнали за ними

права власності на ці квартири.

   А у липні 2006 року за поданням Мелітопольського міськрайонного суду, до якого звернулась І.Полякевич, ТОВ «Недвижимость-Сервис» (м.Павлоград) було проведено первинну судову буді- вельно-технічну експертизу кв. № 103 у будинку № 15 по проспекту 50-річчя Перемоги.

   І проведена вона була, як зазначено у розділі «Використані матеріали» висновку експертизи № 35  від 20.07.2006 р., на підставі (3-97), типового проекту, робочих креслень дев’ятиповерхового 168 квартирного будинку 8321-ССР, зведеного кошторисного рахунку. 8321-ССР і (3-97).

   Тобто, на той час документи були і, швидше за все, саме у МБТІ. І цілком можливо, що зараз вони після експертизи так і знаходяться у архіві Мелітопольського міськрайонного суду.

   Окрім цього, директор Мелітопольського КП «Коменерго» А.Хрущ у середині листопада 2010 року по місцевому телебаченню повідомив, що у зв’язку з передачею недобудови військовим, пла- нується до кінця місяця виконати ремонт покриття даху через його протікання.

   А це вже свідчить про те, що об’єкт таки був прийнятий до комунальної власності міста і саме

посадові особи міськвиконкому намагаються це приховати, аби уникнути відповідальності.

    Виходячи з викладеного, просимо:

1. Ознайомити з цією заявою голову облдержадміністрації О.Пеклушенка.

2. Перевірити, чому систематично порушується законодавство при забезпеченні житлом звільнених військовослужбовців відділом реформування, обліку та розподілу житла Мелітопольського міськвиконкому та забезпечити його дотримання, припинити знущання чиновників міськвиконкому над нами і притягнути  винних до відповідальності.

3. Вжити термінових заходів для завершення будівництва двох під’їздів і забезпечення нас житлом

згідно списку, встановити соціальну справедливість, адже область отримує з бюджету 507 млн. грн..

4. У листі від 27.03.12. № 11-Ко-0828-2К, підписаного головою облдержадміністрації О. Пеклушен-

ком сказано, що питання забезпечення житлом звільнених військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку у виконавчих органах місцевих рад, покладено на ці ж органи.

Просимо пояснити, чи буде хтось із нас вноситися до Єдиного державного реєстру громадян, пот- ребуючих поліпшення житлових умов ?

Адже, за повідомленнями Державного департаменту адаптації військовослужбовців, звільнених у

запас або відставку, квартири вважаються добудованими і ми їх отримали. Крім цього, серед нас багато тих, хто проходив службу на території інших республік колишнього СРСР.

5. Втрутитися у вирішення питання з відводом земельної ділянки під об’єктом і пошуку схованої

проектно-кошторисної документації.

 

Додаток на   аркушах.

 

22 липня 2012 року.                       З повагою, колишні військовослужбовці:

 

Г. Маркевич                                   А. Пушніков                                О. Хаіт

В. Косоногов                                  С.Грищенко                               О. Обиденний

В.Анікін                                           В. Хричов                                   В. Ларкін

О. Фанін                                         Ю. Занфіров                               О. Костенко

О.Омельченко                                О. Дранга                                   О. Ігнатьєв

В. Воронов                                      М. Кривонос                               О. Петренко

В. Божков                                       С. Олійник                                  Е. Мендзелєвський

О. Мінер                                          В. Богданов                               О. Тлустенко

О. Грабіна                                      О. Усатенко                                В. Школовой

І. Пономаренко                              А. Дьомін                                     В. Макаренко

А. Томшин                                      О. Нескорожений                        В. Тельнов

В. Гераськин



Создан 01 сен 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Скарга Государственный недострой в Мелитополе День Победы в Мелитополе отмечают 58 бездомных офицерских семей Деньги сразу же ушли на сторону-Газета «Индустриальное Запорожье»